29 вересня, у 75-ті роковини початку масових розстрілів, у школі відбувся Урок пам’яті  «Мовчазний крик Бабиного Яру», який підготувала та провела вчитель історії Л.П.Чех.

  Бабин Яр став символом Голокосту в Україні та братською могилою для понад ста тисяч цивільних громадян і військовополонених. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими".

  "Дорога смерті", якою пройшли десятки тисяч євреїв 29 вересня 1941 року, пролягала від Лук’янівської площі по вул.Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, далі – на вул. Кагатну (нині – сім’ї Хохлових), потім по вул. Табірній (нині – Дорогожицькій).

  Упродовж 29-30 вересня 1941 року тут загинула 33 771 особа. Станом на 12 жовтня загальна кількість страчених перевищила 51 тисячу.

  Із середини жовтня у Бабиному Яру та його околицях розстрілюють комуністів-підпільників, ромів, душевнохворих, заручників, моряків Дніпровської флотилії.

  Взимку 1941-1942-го у Бабиному Яру загинули члени Організації українських націоналістів. Із кінця зими 1942-го до вересня 1943-го Бабин Яр заповнюють своїми тілами в основному в'язні Сирецького концтабору, здебільшого підпільники – українські націоналісти й радянські партизани.

  Ми повинні пам’ятати трагічні сторінки нашої історії.